Очі туманить ядуча сльоза,                                                Руки скувала утома.

             Палить їй душу афганська гроза –

             Син не вернувся додому.

   Ці слова стали епіграфом до події, яка відбулася у Красненьківській ЗОШ  І-ІІІ ступенів , 17 січня 2014 року  урочисто відкрито меморіальну дошку воїну-афганцю, Чернишову Григорію Миколайовичу. У її відкритті брали участь  голова  районної державної адміністрації Ящук В.М., голова районної ради Дмитрик О.В., голова районної спілки воїнів-афганців Білозор В.В., заступник голови райдержадміністрації Фаріон А.Г, начальник відділу освіти Животівський  О.Ю.,сільський  голова Шеревера Л.І., директор СТОВ»Нива» Лановенко В.Г., голова ветеранської організації села Волошенюк В.В.,воїни-афганці села та району,рідні, учні школи і жителі села. З трепетом і любов’ю у серці звучали слова диктора, директора школи Брижак Г.Г., учнів та учителів, а виконання пісні  учителем школи Шереверою М.В. «Чорний тюльпан» повернуло всіх  у жахливі роки афганської війни.

   Двадцять п’ять  літ минуло з тих пір, як вивели війська з Афганістану, але рани цієї війни кровоточать і досі. Сто п’ятдесят сім юнаків і дівчат Іллінеччини служили в Афганістані, семеро із с.Красненьке, а саме : ДимничВ.І., Горобець С.І., Стрельченко А.В., Саргсян С.С., Педченко М.М., Лабунський А.П.,  Чернишов Г.М. На жаль, останіз них повернувся  на рідну землю в цинковій труні.

        Григорій Миколайович народився в багатодітній родині Чернишових. Він був восьмою дитиною. В чотири роки залишився без батька. З 1972 по 1982 рік  навчався в Красненьківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Потім рік навчання в ПТУ с. Гуменне, де здобув професію бджоляра. Влітку 1983 року райвійськкоматом був направлений на курси водіїв , які закінчив за скороченою  програмою.  22 вересня 1983 року , разом з трьома своїми однокласниками, був призваний на службу до армії. До середини  грудня проходили службу в навчальні частині Казахстану, а перед новим роком всі троє однокласники прибули в Кабул.   Несли службу, були водіями і. виконуючи черговий   виїзд ,  9 листопада 1983 року один із бойових снарядів влучив у машину Григорія.

        Посмертно Чернишов Григорій Миколайович нагороджений орденом Червоної Зірки.

Пам'ять про свого земляка не згасає в серцях односельців. Учні школи та педагогічний колектив не забувають своїх  воїнів-афганців, організовують зустрічі … Квіти  пам’яті, як вогники любові, не в’януть на могилі Григорія.

Пам'ять … Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне.  Вона ятрить мозок, збуджує уяву.